Чи можливо написати комедію, над якою сміятимуться по всьому свiту?
Готуючись до семінару "Шлях комічного Героя", що пройде в Києві 20-21 червня, ми запитали Стіва Каплана, відомого майстра комедії, чи існує мова комедії, зрозуміла всім?
І ось, що він відповів:

Коли мені вперше випала нагода виступати в іншій країні, чесно кажучи, я хвилювався… Значна частина курсу складається з відео, які я викорисовую як ілюстрацію до принципів та інструментів, що я пояснюю. Зрозуміло, більшість — уривки американських телепередач та голлівудських фільмів. Коли я вперше виступав в Англії, я подумав: "Та хто я такий, щоб показувати комедію в Британії, на батьківщині "Монті Пайтона" та "Фолті Тауерс"? Це те ж саме, що привезти ескімосам сніг!" Коли мене запросили виступити у Сингапурі, я думав: "Господи, та вони ж можуть відшмагати дитину за те, що та жує жуйку на вулиці. Та вони стратять мене, коли я покажу їм свої відео!"

Але в обох випадках я був приємно здивований тим, як мої слухачі реагували на відео і на курс загалом. Над фільмами "Сорокарічний незайманий" та "День бабака" сміялись однаково голосно і в Києві, і в Мумбаї, і в Сингапурі, так само голосно, як в Нью-Йорку чи Лос-Анджелесі. І в кожному місті мене знайомлять із новими для мене письменниками та коміками з тієї чи іншої країни.

Нас розділяють мови, політика та культура, але нас поєднує те, що всі ми люди. Комедія — це мистецтво говорити правду, особливо правду про людство. У нас більше спільного, ніж відмінного. Ми всі прагнемо схожих речей, нас мучать схожі страхи. Персонажів давньогрецьких комедій, яким по 2500 років, здаються знайомими всім, хто хоч раз дивився сітком по телевізору.

А для того, щоб писати комедію для всього світу, треба говорити свою конкретну правду, не варто апелювати до якогось невідомого невизначеного спільного знаменника. Я народився в Нью-Йорку, але персонажі "Амелі", "Весілля в сезон дощів" або "Чоловічого стрептизу" зворушують мене не менше, ніж персонажі американських комедій.